Виховання через діяльність
Діяльність — це активність людини, взаємодія її з навколишнім середовищем, направлена на досягнення свідомо поставлених цілей. Без діяльності неможливе людське життя. В процесі діяльності дитина пізнає світ. Діяльність створює матеріальні умови життя людини і духовні продукти. Під час діяльності людина змінює світ навколо себе і змінює самого себе. Ось чому цілеспрямована продуктивна діяльність лежить в основі виховання.
Будь-яка діяльність складається з дій як складових частин. Дія - це реалізаційний компонент діяльності, спрямований на виконання певного завдання. В психології розрізняють практичні і розумові дії, які невіддільні від мовної діяльності.
Для класного керівника, який створює атмосферу для насиченого соціально-активного життя вихованців, допомагає їм самореалізуватися, щоб бути щасливими, важливими є практичні дії. Щоб їх створювати, виконувати, особливих зусиль не потрібно. В ідеалі, до семи років дитина повинна відчувати , що вона оточена турботою дорослих. А з 7 до 14 їй потрібно грати, співати, майструвати, малювати, досліджувати, займатися спортом, драматургією, подорожувати, вдумливо читати. Діти повинні розуміти, що життя змінюється і покращується лише в результаті дій, а не слів. І діяти потрібно не за наказом, а за внутрішнім бажанням і мотивами. Ставши підлітком, учень з готовністю займатиметься різними діями, адже пасивність і неробство не властиві природі дитини. Як говорив Я. А. Коменський, «хто, будучи навіть дорослим, уміє говорити лише одними словами, а не справами, той людиною вважатися не має права.»
Через діяльність дитина оволодіває правилами поведінки, формує почуття і переконання, знання переходять в уміння, правила — у звички. Тобто, діями охоплюється вся структура процесу виховання. Результативність цього процесу відбувається лише в процесі активної, емоційно забарвленої діяльності, в яку дитина вкладає всю душу, повністю реалізує свої можливості, виражає себе як особистість. Така діяльність приносить задоволення, стає джерелом енергії і натхнення. Ось чому важлива не стільки діяльність сама по собі, скільки активність особистості, що виявляється в цій діяльності. «Тільки та діяльність дає щастя душі, зберігаючи її гідність, — писав К. Ушинський, - яка виходить з неї самої, отже, діяльність улюблена, діяльність вільна; а тому, наскільки потрібно виховувати в душі прагнення до діяльності, настільки ж потрібно виховувати і прагнення до самостійності або свободи: один розвиток без другого, не може посуватися вперед».
Уявимо собі семикласника, в якого щодня 6 уроків, на яких учителі переважно використовують пояснювально-ілюстративні технології навчання. Класний керівник має невиразний, традиційний, консервативний або показний підхід до виховної роботи. Класні години чи години спілкування проводить у формі бесід, лекцій з нав’язуванням правил і норм. Вечері на дитину чекає ще і моралізування стомлених батьків. То ж звідки появиться творча, вільна, щаслива особистість ? І відомо, звідки з’являється час на погані звички, поганих друзів.
Альтернатива є, це — постійна зайнятість, постійна діяльність.Саме через неї виховується ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави, до сім’ї, родини, людей, до праці, до мистецтва, до природи, до себе.
Можна дати дітям казенно-бюрократичну вказівку: «Люби свою Батьківщину». А можна поїхати в місто, вибрати найяскравіші жовті та блакитні стрічки, зав’язати ці стрічки в коси, викласти такими ж кольорами карту України, стати по периметру, запалити свічки і прочитати найкращі вірші про Україну. Ще можна розгорнути 9-ти метровий прапор держави усім разом, відчути його тепло і єдність всіх.
Можна годинами розповідати, яка красива і неповторна наша Україна. А можна створити довготривалі проекти і відвідати найвизначніші місця; 7 років роботи класного керівника з класом для цього вистачить.
Класний керівник повинен пам’ятати, що гра і праця — найкращі засоби виховної діяльності .Можна гратися на перервах мобільними телефонами. А можна запустити літачки з бажаннями, розгадати сірникові ребуси, познущатися з дошки, «яка все стерпить», пограти в козаків-розбійників, латки, струмочок, путанку, збігати до підшефних малюків, організувати п’ятихвилинку чистоти з піснями, щоб було чисто і приємно.
Можна взяти ніж , розрізати і роздати іменинний торт. А можна подарувати імениннику справжнє свято: з підійманням на стільці, з компліментами і марафоном побажань, з його улюбленими іграми і піснями, з незвичними і оригінальними подарунками за круглим столом або на лісовій галявині.
Можна поговорити про те, як важливо берегти здоров’я. А можна придумати різні оздоровчі флешмоби: назбирати в саду яблук, роздати їх малечі і з’їсти самим, «помити» мобільні телефони, попрощатися з жуйками на тиждень, на перерві організувати колективний забіг по стадіону або колективне підтягування на турнику, приготувати танцювальний сюрприз, залити ковзанку і побудувати снігові фортеці.
Можна купити готовий «Класний куточок», а можна самим його створити, придумати цікаві розділи і заповнювати.
Можна сказати : «Діти, бережіть природу». А можна створити традицію: кожної весни висаджувати класом одне деревце, дати йому ім'я. Взяти під захист галявину першоцвітів, берізки, які постійно скошують. Кожного року розробляти маршрут екологічної стежини.
Можна сказати на класній годині : «Дівчинка повинна бути рукодільницею» і поговорити про види рукоділля. А можна взяти нитки, інструмент і показати дівчаткам, як робити вироби з макраме, мотанки, квілінг, орігамі. Можна запросити маму, яка вишиває ідеальним виворітом, сходити до бабусі в гості і дізнатися секрети смачних пирогів.
Можна дивитися концерти по телебаченню, а можна створювати їх самостійно, даруючи радість і свято всім у школі. Навчитися розпалювати вогнище без сірників, плавати «без рук», долати 15 км в день без «крутого» спорядження, одержати радість від розчищеного джерела, від самостійно звареної каші можна тільки в поході, а не в приміщенні класу.
Постійні, щоденні дії, спільні з класним керівником, обов’язково створять виховний простір, спрямований на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем. Тільки цілеспрямована, неперервна, багатогранна діяльність розвиває соціальну активність, ініціативу, самостійність.
Використана література
-
Крутецкий В.А. Психология. - М.,1986
-
Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности.- М., 1980.
-
Словник методиста. - Х., 2008
-
Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Програма та її методичне забезпечення на Полтавщині. - П., 2009
-
John Gray - Children are from Heaven. - H., 2002
-
Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу. Твори: У 7-ми т.— К., 1954
-
Ушинский К.Д. Рідне слово // Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки. – К., 1961