Мене призначили класним керівником

«Мене призначили класним керівником...»

Говорять, що учитель — артист своєї справи, але глядачі не зустрічають і не проводять його оваціями. Говорять, що учитель — скульптор, але його роботи до певного часу ніхто не бачить, окрім нього самого. Учитель — це лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування, та і лікуватися не дуже прагнуть. Де ж черпати цьому артисту-скульптору-лікареві натхнення, коли ти ще і не просто учитель, а класний керівник?

Відповідь: у дітях, яких тобі довірили . Адміністрація, призначивши класним керівником, батьки, які з надією вірять, що ви станете для їх дитини другою мамою чи татом або і мамою, і татом разом.

То ж скажіть собі 1 вересня або раніше: «Бувають керівники великі, дуже великі, керівники підприємств, держав, організацій. А я — класний керівник, і це звучить гордо. Саме від мене залежить, яким змістом наповняться 7 років шкільного життя моїх вихованців і на скільки вони будуть щасливими, ці 7 років і все подальше життя. І якщо математиці, фізиці я навчу по-справжньому декількох дітей, то зробити щасливими можу значно більше, бо маю життєвий досвід, принципи, оптимізм Учителя. »

То ж сміливо беруся до справи. І перш за все, до особових справ. Разом з класоводом заочно вивчаю їх характеристики, соціальний стан, успішність. Якщо заздалегідь знаю, що буду брати клас, то відвідаю по декілька уроків і свят у 4 класі. Своє перше знайомство розпочинаю з цікавої анкети і вже до початку навчального року про дітей знаю багато: чим захоплюються, в яких сім’ях ростуть, з ким дружать, що читають і чи читають взагалі, які люблять предмети, подарунки, свята і т.п. Мені теж діти задають найрізноманітніші запитання і я чесно даю відповіді. До 1 вересня готуюся ретельно. Розсилаю письмові запрошення, готую подаруночки (маленькі свічки, дзвіночки, обереги з трав, ангелочки), прикрашаю клас. Перший урок — за темою, але своїм сценарієм. На дошці слова:

Хай буде всім нам день оцей, як свято,

Хай буде щастя у серцях батьків.

Хай кличе дзвоник нас до знань завзято.

Хай буде радість вищою від слів.

Поговорить потрібно: про початкову школу і першу вчительку, про клас і класне приміщення, про правила і закони , які створимо і дотримуватимемось. Пограть, пофантазувать, поспівать. Зробить так, щоб батьки залишилися спокійними, діти натхненними. Я вважаю, що школа — це затишний дім, у якому дітям цікаво і вони реалізовують себе, учителям комфортно і вони працюють творчо, батькам спокійно і вони співпрацюють зі школою. Клас — це одна з найулюбленіших кімнат цього будинку.

А вже на класних зборах починати створювати те, що ми називаємо системою самоврядування в класі, традиціями, виховною системою. Як , де і з ким діти сидітимуть, де шукати і в яких випадках учителя, як жити безпечно в школі і за її межами, як зберегти успішність, що робити після уроків. На все повинні бути чіткі відповіді, незаперечні і зрозумілі правила. В 5 класі чим частіше заходить класний керівник в в клас, тим швидше налагодиться життєдіяльність колективу. Можна виділити своє місце в класі, приносити туди ігри, книги. Бачити всіх, довіряти всім, підбадьорювати всіх, - це те, що потрібно і дітям, і батькам.

Щоденно створювати зовнішню оболонку класу і наповнювати внутрішньою суттю.

Зовнішня оболонка класу:

• у класі повинно бути тепло

• у класі затишно, квіти обов’язкові

• створені місця для інформації, відпочинку, переодягання, інвентарю

• разом з дітьми створити цікаві куточки.

Це може бути «живе дерево», яке ми одягаємо по-різному восени, зимою, навесні.

Куточок «Від красивого — до людяного», куди розміщуємо різні вироби.

Класний куточок може складатися з різних розділів, кожен — лист А-3 з яскравою назвою: «ЗАКОН» (закони класу, які приймаються на класних зборах, доповнюються протягом року, 12 головних дієслів) , «УСПІХ» (розміщуємо діаграми успішності, вітаємо призерів змагань, конкурсів), «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ» (поміщаємо зміну доручень, склад групи лідерів, результати участі в КТС), «ЗАТИШОК» (обов’язки чергового по класу, графік і результати чергування у вигляді кольорограми), «ДОБРО» (тут ведемо літопис добрих і корисних справ), «ТВОРЧІСТЬ» (поміщаємо власні куплети, роздуми, замітки, малюнки), «ДОВКІЛЛЯ» (ведемо календар погоди і народний прогностик, досліджуємо народні прикмети), «НАСТРІЙ» (щодня кожен учень малює свій настрій, вітаємо іменинників), «РЕКОРД»(заносимо серйозні і не дуже рекорди класу). Такі яскраві назви куточків сприяють позитивному вихованню.

Внутрішня суть :

• Обов’язкова постійна зайнятість учнів цікавими, потрібними справами, і тоді вони з легкістю перейдуть через складний підлітковий вік. Я в цьому переконалася на досвіді двох випусків.Переконайте в цьому батьків, і діти будуть співать, грати на інструментах, танцювать, займатися спортом, рукоділлям, і не будуть байдикувать, палить. Повірте: це працює!

• Заповніть перерви різними справами, особливо це корисно для дітей сангвініків і холериків. Нехай вони грають і до них приєднуються учні з інших класів, а не навпаки. Це відразу здружить клас.

• Не ставте вирок дитині : «Ти сидітимеш з Дашею». І так усі 7 років. Спробуйте нашу схему: кожна дитина пише на листочку, з ким хоче сидіти протягом тижня. Я аналізую їх записи і розсаджую: спочатку парту обирають ті пари, які не співпали, потім ті, які мають односторонній вибір, а пари, які співпали, сідають на вільні місця. Фіксую дане розміщення і через тиждень все починаємо заново. Уже в 7 класі цей «кросворд» розв’язують самі учні. Вони сприймають пересаджування з радістю, так, ніби міняють стільчики у кімнаті з сестричкою, а не самі будинки, в яких живуть. В кінці року обираємо того учня, з яким хотілося б сидіти найбільшій кількості дітей, даруємо «Велике серце».

• У школі і класі проводяться різноманітні заходи, черговий командир відмічає участь кожного в них, в кінці семестру і року обчислюємо коефіцієнт активності (КА) кожного учня. Зникне потреба це робити, коли байдужих учнів у класі не стане, активність буде 90-100%.

• Система самоврядування має таку схему: таємним голосуванням обираємо чергового командира. В 5 класі — на тиждень, в 6 — на 2, в 7 — на 3. З командирами проводимо «школу лідерів». Командир на власний розсуд і бажання дітей створює собі команду помічників. В цю ініціативну групу входять: члени ради школи, літописець, квітникар, фотограф, організатор КТС, відповідальний за навчання, чергування, редактор. Аналізуємо діяльність кожного, перевіряємо документи, які ведуть діти: зошит чергового командира, щоденник поведінки, літопис, куточки

• Види діяльності повинні бути значущі, побудовані на інтересах дітей, їх батьків, давати позитивні враження і результати. Якщо в класі багато хлопчиків, то запускайте повітряні змії, ракети, знайдіть людей, які навчать їх користуватися різними видами техніки, апаратури. Переконайте батьків, щоб подарунок дітям зробили у вигляді підписки на популярні дитячі видання (діти люблять читати журнали). З дівчатками не забудьте про відверті бесіди, тематичні періоди рукоділля, майстер-класи з кулінарії .

• Важливі традиції в класі: ритуали дружби (наприклад, щоранку складать долонька до долоньки і говорять «З класом - класно»), взаємоповаги (листи, дзвінки), спільні свята (іменинні дні), своє дерево і галявина в лісі, «послухаємо лісову тишу», «знайдемо скарб», «пожмуримося», День доброго ангела, День кумедних зачісок, Новий рік у лісі.

• Щоб було «обличчя» класу, потрібно до всього підходити творчо і не боятися вирізнятися. Проводити яскраві заходи, які не потребують особливої підготовки, оскільки одноразові лекції є неефективними. Пам’ятайте, що все, що ви робите, це для дітей, це благородно, не бійтеся дарувати себе дітям. Це не для тих учителів, які вважають, що у школі працюють всі однаково і вирізнятися не потрібно.

• Все робити в дії, виховувати через діяльність, не стояти самому осторонь. Те, що пропонуєте дітям, по можливості робіть і самі. Цей зразок корисний для тих дітей, яким не допомагають батьки або батьків немає. У дітей виробляється гарний смак. Приносьте до класу щось цікаве (вічний календар, ієрогліфи імен, старі газети і журнали, фотоальбоми), і діти також поділяться чимось цікавим.

• Знаходьте час на дослідження.

Найпростіші з них можна проводити без допомоги психолога:

- соціометрія,

- «Класний керівник очима вихованців»,

- квіточка — семицвіточка (бажання),

- лист собі,

- «коли я щасливий, коли засмучуюсь»,

- визначення темпераменту.

• Роботу з батьками проводьте систематично, прозоро, послідовно.

• заведіть батьківські щоденники;

• а в учнівських щоденниках не просто ставте підпис, а відмічайте все, за що можна подякувати дитині, батькам, з чим можна привітати;

• готуйтесь до батьківських зборів краще, ніж до відкритого уроку;

• відвідуйте сім’ї, цей класичний прийом ПРАЦЮЄ вам на користь;

• обов’язкові спільні свята, заходи, походи, поїздки.

• Не забувайте про документацію:

• особові справи — це не складно, але обов’язково;

• журнал передивляйтеся не тільки на сторінці «Відвідування»;

• зошит педспостережень в довільній формі;

• план виховної роботи складіть для себе і класу, а не для перевірки завучем

• робочих папок у мене декілька: в одній — анкети, дослідження, дитячі твори, листи з виховних тем; в іншій — розробки для свят, ідеї і матеріали для роботи з класом. Папка з відкритими виховними заходами зберігається в заступника директора з виховної роботи.

Якщо всю роботу класного керівника виконувати системно, то час для неї з’явиться, і ви отримаєте надзвичайне задоволення від роботи, від її результатів (красивих, розумних, людяних, вихованих) і вже з вдячністю і гордістю

скажіть : «Я — класний керівник»