Їх - всього п'ять. Небагато.

Мені із ними повезло.

Вони самі заходять в рими,

Зірки знімають, гасять зло.

Їх - всього п'ять. Небагато.

Відмінники і пустуни,

Вони мені дарують свято

У світлу провесінь весни

Їх - всього п'ять. Жаль, не всі

Встигають дуже добре вчитись,

Але у всій своїй красі

Мені дають наснагу жити.

На сцені – кращі від усіх,

І кожне серце – щирі ліки.

Я так люблю їх добрий сміх

Вони в мені усі – навіки!